Стаття 135. Залишення в небезпеці 1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, – карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені матір’ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані 1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, – караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або арештом на строк до шести місяців. 2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам – караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Article 135. Leaving in danger 1. Willful leaving of a person without help, if he/she remains in a condition dangerous to life and is unable to ensure his/her self-preservation due to young age, old age, illness or helpless condition and where the one, who left this person without help, was obliged to care after this person and was able to provide help to him or her, and where this one himself put the victim in a condition dangerous to life, -shall be punishable by restraint of liberty for a term up to two years, or imprisonment for the same term. 2. The same actions committed by a mother in respect of her newborn child, unless this mother was in a condition of lying-in, – shall be punishable by restraint of liberty for a term up to three years, or imprisonment for the same term. 3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of a person or other grave consequences, -shall be punishable by imprisonment for a term of three to eight years. Article 136. Failure to provide help to a person who is in a condition dangerous to life 1. Failure to provide help to a person, who is in a condition dangerous to life, where such help could have been provided, or failure to inform appropriate institutions or persons of this person’s condition, where this has caused grievous bodily injuries, shall be punishable by a fine of 200 to 500 tax-free minimum incomes, or community service for a term of 150 to 240 hours, or arrest for a term up to six months. 2. Failure to provide help to a young child, who is known to be in condition dangerous to life, where such help could have been provided, or failure to inform appropriate institutions or persons of this child’s condition, – shall be punishable by a fine of 500 to 1000 tax-free minimum incomes, or arrest for a term up to six months, or restraint of liberty for a term up to three years. 3. Any such acts as provided for by paragraph 1 or 2 of this Article, where they caused death of the victim, – shall be punishable by restraint of liberty for a term of three to five years, or imprisonment for a term of two to five years. (Article 136 as amended by Law No 270-VI (270-17) of 15.04.2008)